Результати пошуку слова: Жучок

Жодної тваринки, хіба що десь якийсь жучок у шпарині нори!

– сказала господиня, чорнява, як нічний жучок, але недокрівна, аж воскувата.

На всяк випадок всі мовчали, бо не знали як працює «жучок«.

Орися пила молоко, тримаючи кухоль за вушко, і раптом побачила, що по ньому лізе жучок сонечко; вона посадила його на мізинець і стала тихо примовляти: «Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко, свої крильця розпусти, до милого полети».

Можливо, саме з павуком пов’язана великодня гра “Жучок”, де по перехрещених руках безкінечного “місточка” гравців бігає, ніби снує, дитя, а в обрядовій пісні до цієї гри мовиться: “Грай,2 7 6 100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ жуче, грай…”.

Часом на папір, на якому мережив своє хитросплетіння, падав жучок і повзав між літер, наче хотів розшифрувати химерні оті й незбагненні зигзаги.

Він був манюсінький і чорний, як жучок, замурзаний, обдертий, не мав абсолютно нічого, ніяких речей, як і Андрій.