БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Гості наші враз збагнули, чого він хоче, збігали по свої весла і через півгодини викопали здорову могилу й повкидали туди всіх забитих.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Отже, його певний час тягнуло вгору над Дунаєм, але вже від самого початку цей шлях виявився забитий зустрічними ангелами.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment Пилюка з сажею й димом затемнює сонце, й воно виглядає крізь опалову мряку жовтогарячим покотьолом… Стовбури дерев розщеплені гарматними набоями та авіабомбами… Двір з розбитою білокорою тополею й лапатим кленом, листя якого вкрите пилюкою й «потом»… Хата з забитими віконницями.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment Колись, віки й віки тому, на палях, забитих у дно, ставилися хижі, курені, пізніше – справжні будинки.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment …ОСЬ І ТЕПЕР стоїть Даруся у холодній купелі осені – і бореться із цвяхами, забитими в голову чиїмось важким, безсердечним молотом.
Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі Posted on by / 0 Comment Серед забитих був беглербей Боснії.
ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука Posted on by / 0 Comment Розрахувався за банкiвськi позики i знову вклав грошi – тепер уже у земельнi дiлянки в Карпатах зi старими порожнiми хатками iз забитими дошками вiкнами.
Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р. Posted on by / 0 Comment інтелектуальні босяки, з усіх моральних цінностей наділені лиш даром ослячоі впертости, а світ, який „Його“ поважає та годує – що це є забитий дошками европейський хлів, смердюче багно безпросвітнього совкового невігластва, багно, переповнене екскрементами п'яної „інтеліґенції“.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Дійшовши попід стіною до кінця будинку, Жак завернув за ріг, де колись був парадний вхід, тепер навхрест забитий дошками, у чому було більше символічності, ніж перешкоди.
МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі Posted on by / 0 Comment – Щира правда, я поліз би по мед і в яму,– схвильовано сказав Пух,– тільки дуже обережно, щоб не забитися, і взяв би горщика і спершу облизав самі тільки вінця, немовби там уже немає меду.
