ШЕКСПІР Вільям – Сонети
Чом любиш те, що завдає лиш муки, Радієш прикрощам і прагнеш їх? … Твоєї слави часточка завжди Звеличує дрібне життя моє. … Ти завжди болісна, розлуко люта, Зате, дозвілля маючи запас, Любовні мрії вміють обманути Тверезу думку і повільний час. … Щоб я тобі не завдавав страждання, Похорони мене в думках своїх.