Результати пошуку слова: Заким

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Ціла та страшна і дрожжю проймаюча подія скоїлася так раптово, так несподівано, що, заким Максим міг надбігти з підмогою, вже боярин, хриплячи в передсмертних судорогах, лежав на землі, а над ним стояв кровавий медвідь, вискаливши свої страшенні зуби і ревучи на весь ліс з болю від одержаних ран.

ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor

Posted on by / 0 Comment

Тому мало що не до смертi приходилося, заким долiз до Iцкового помешкання. … Вже сонце гетьгеть похилилося, заким Iцик змiг покiнчити з бабами, – … Тодi пропала робота, i треба довгого часу, заким воду вичерпати. … Вiн ще дрижав вiд того тривожного ожидания, заким роздався голос дзвiнка, –

Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»

Posted on by / 0 Comment

Але, по-моєму, Гриць ще не одній голову закрутить, заким не одружиться… — … заким ти перед нашою хатою станув, я мов з тягарем на душі ходила, все молилася, щоб його господь відвернув від мене, а тим часом ти сам станув перед мене, Грицю! … Заким сніг упаде, ти будеш в моїй хаті, —

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

Впрочiм, коли б дещо викрилося, заким ще ви дiстанете се письмо, донесу телеграфiчно!. … Але, ще заким пiдiйшов iд тому мiсцю, почув тамка якийсь гамiр. … Дверi тихо вiдчинилися, потiк свiтла линув з кабiнету до темних сiней, i в тiй хвилi два хлопи, зачорненi, як чорти, кинулися на Iцка i заткали йому рот, заким ще встиг крикнути.

Кобилянська Ольга – Нiоба

Posted on by / 0 Comment

я пiду, але перше заким[4 – Поки.] пiду, звертаю вам все ваше «релiгiйне» виховання й душевнi засоби, якими ви випосажили мене на життя. … чи ти нiколи не вiдчував, як я тебе любила та якi муки переносила за тебе, заким ти став таким безталанним?

ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК

Posted on by / 0 Comment

Вна горя людського страшного Нори гляділа з давніх літ, Вона боліла, мліла много, Заким на ясний вийшла світ. … Пошли мені таку недугу, Щоб всі вони злякалися мене, Щоб, дивлячись на мене, серця їх Стинались ледом, щоб їх руки мліли, Заким до мене доторкнуться, щоб В обридження і страх змінилась їх любов!” І диво сталось.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Назустріч, зайнявши стежку, таким же темпом рухалась інша група, теж далебі поспішаючи пройти становик заким не споночіло і дійти на ніч до мешканевого комфорту у вигляді розпадку з дзвінким струмочком кришталевої води, отої казкової цілющої вологи, такої чудодійної і привабливої для змучених людей і тварин.