ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Працює нормально… тут, мабуть, немає заліза і електромагнітів теж. … Хімік тим часом устиг зробити аналіз води, зачерпнутої в струмку, й переконався, що вона придатна для пиття, хоч містить значну домішку солей заліза, які псують смак.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Він надто пізно заволодів секретом дивовижного сплаву ферруму-заліза і «каменя Геркулеса».[84] Коли винахід був уже втілений у дерево, залізо й бронзу, а затим випробуваний у сонячний полудень, Ори, богині пір року, зачинили небесну браму.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика Posted on by / 0 Comment Вони не вміли виплавляти заліза. … Окрім того, вони вміли користуватися невеличким кружальцем із скла й заліза.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment І вони по волі Його так стягнуться до доброго володаря, як стягаються опилки заліза до магнету, який недавно показував тобі штукар венецький.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment І це повільне гальмування потяга, скрегіт заліза, вищання коліс, нестерпно тягучий зойк рейок.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Там, де щойно виднілася машина Рассела, аж до обрію виросло химерне дерево з чорного диму, а вище, мов шкаралуща з диявольського плоду, летіли білі шматки заліза.
РІПЕЦЬКИЙ Степан – Українське Січове Стрілецтво Posted on by / 0 Comment У повітрі наче важиться питання, що візьме верх: жах перед масою смертоносного заліза й олова, чи вояцька амбіція і бажання рятувати честь Легіону? … Таку страшну концентрацію вогню і заліза на невеликому відтинку фронту прийшлось учасникам, мабуть, вперше бачити.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Перед світанком у місті було чути схвильовані голоси та брязкіт заліза об залізо, гамір знімався то за брамою над берегом, то за брамою біля гір, аж поки нарешті знову все втихло, як і минулого разу.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Є тут ще кусень заліза, – … Коли згинав руку, здавалося, що гне штабу заліза.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Тоді залізаю в кущі, падаю на мокрий, пухнастий килим із пожовклого листу, і проклинаю пограничника-полтавчанина з компасом, і люто мну, від безсилої злости, задубілими, покорченими пальцями, мокру, пухку постіль. … Заліза невільничих пут Ще й досі порвать не здолаю!
