Семен Скляренко – Володимир
Над Дніпром настала велія тиша – гребці опустили в воду довжелезні свої весла, керманичі залишили стерна, тільки вода дзюркотіла за бортами, десь глухо гупнула, упавши в воду, підмита бистрею круча. … – залунало раптом на одній лодії, на другій, третій… … Пізніше, коли вони залишилися один на один з проедром Василем, той запитав: –