Результати пошуку слова: Запит

Ніхто з найближчих приятелів так і не дочекався від нього виразної відповіді на запитання, чого він туди їздить. … Я змушений був перервати його хаотичну лекцію кількома незручними запитаннями, на які він лише безглуздо кліпав очима. … поставив цілком слушне технічне запитання.

Він аж здригнувся на цей спогад і запитав сам себе, чи зміг би художник, що намалював оту картину, що висить на стіні, все це відтворити. … Ніколи ще Мартін не почував себе на таких висотах і, не виступаючи на перший план, слухав, спостерігав, тішився, а на запитання відповідав дуже коротко: їй – «

А потім, трохи прочинивши їх, запитала: – … – запитав я, наполегливо думаючи про те, чим може закінчитися ось така дивна пригода. … – запитав він. … – запитав я в Макса. … – мимоволі запитав я. … Запитати, що вона читає, або – чи вірить у кохання з першого погляду? … – запитав я. … – з надією запитав я.

Досвідчений сержант, добре знаючи генерала, навіть не запитав, чи треба щось передати Рейдерові. … Якби генерал мав таке бажання, то не чекав би запитань. … Генерал розумів, що коли не розв’яже цієї карколомної загадки, то другу зірку, яка так вабить і притягає його, затулить великий знак запитання.

Дай мені відповідь на одне запитання. … Це запитання викликало в грудях юнака своєрідну боротьбу між бажанням похизуватися й чесністю, що було легко помітити на його безхитрому обличчі. … –  Легше про це запитати, дівчино, ніж мені відповісти на таке запитання. … – запитав Звіробій скромно, але серйозно. 

Одного разу він запитав, чому я не одружений. … На подібні запитання я не знаходив правильної однозначної відповіді. … Одного ранку, повертаючись з роботи, ми відійшли тундрою кількасот метрів, і він якось несміливо запитав, чи можна взяти мене за руку. … Говорить переважно він, а вони слухають і ставлять запитання.

Старий узяв ноту «ля», хлопець настроїв скрипку і боязко, запитливо глянув на нього, – … Він одним пальцем програв початок якоїсь мелодії і запитально глянув на хлопця. … Магістр поставив йому кілька запитань, проте Йозеф відповідав неохоче, був якийсь скований. … запитав він. … Запитально дивлячись на Кнехта, він чекав, що той йому скаже.

Здавалося б, таке несподіване запитання повинно було збентежити бандита. … Жодного запитання, жодного слова не почули від нього про фатальну подію. … – запитує мадемуазель Морна. … Помовчавши, мадемуазель Морна запитує: – … Ми по черзі ставимо йому кілька запитань, він мовчки слухає.

– запитав вiн. … – запитав я. … – запитав вiн. … Звiвши свої чорнi брови, Шiмода запитально поглянув на мене. … – запитав чоловiк. … – запитав чоловiк. … – запитав я. … – хрипко запитав я. … Найпростiшi запитання – водночас i найглибшi. … Чимдуж намагаючись, щоб мiй голос звучав спокiйно i незворушно, я запитав: –

Якщо у Львові та інших містах України аж за Дніпром улітку можна часто почути польську мову і ніхто на це не звертає уваги, хіба, якщо треба, може дещо роз’яснити гостям із Польщі, відповісти на запитання, дати інформацію, а в західних областях ще й по-польськи, то в Польщі українці десятиліттями боялися розмовляти рідною мовою.