Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Звідсіль і звідтіль клепають, шкварчать електрозваркою, всюди розгардіяш, багато робітників незнайомих, якщо когось із свого екіпажу коли й загледиш, то всі спішать, відмахуються, таке враження, що кожному ти заважаєш, ти між ними ніби зайвий.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Отець Мельхиседек засунув руку під кожух і справді витяг звідтіль рака.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі Posted on by / 0 Comment Зціпив зуби, затулив долонею рот, але звідтіль булькало-воркотіло:-Як-то на світі поживати, яке собі занятіє мати?… Остання крихітка свідомості забила на сполох; зараз. … Ясного дня звідтіль видно майже всю Буковину і Волощину – аж до румунських Карпат.
Краще смерть, як неволя – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment Вийшов звідтіль дуже обезсиленим…
ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР Posted on by / 0 Comment Звідтіль не одна вже разом із свободою й гвардійця безхозного матері приносила в пелені…
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Крутиться звідтіль, знизу, і дим отой повиває людські очі, закопчуючи душі й серця, як коптяться шинки.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Од Варвари Палажка повела їх до святого Андрія, а звідтіль на Поділ в панянський Фроловський монастир.
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі Posted on by / 0 Comment Завела коня в печеру, внісши трав туди й пахіль; Зброю лицаря забрала, знявши з нього без зусиль, А тоді ввійшли в печеру й не виходили звідтіль.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку Posted on by / 0 Comment Та й до батьків звідтіль ближче, до них – просто рукою подати.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Надто довго затримавшись, шкалик мандрує з рук до рук, рідина ж із нього — в горлянку, звідтіль у шлунок, де її огортає теплом.
