БЄЛЯЄВ Олександр – Людина-амфібія Posted on by / 0 Comment Сонце ще не зайшло, але тут стояли зеленаво-сірі сутінки.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment …мiсяць, i далекими передгiр’ями лунають бойовi пiснi полюючих звiрiв, i мускусною парою димлять рослини, i гниють пнi, повнi чудесних свiтлякiв, як жару незгоримого, зеленаво-блакитних повнi огнiв; коли бенгальська духмяна весна виллє всi свої безконечнi теплi дощi, i заплiднiє вiд води земля, i завагiтнiють рiки, широкi й священнi…
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Щось, далебі, шукають… Вісім велетенських невиданих тут птиць пливли по блакитній долині, заглушаючи все своїм ревом, а під ними, по марях, по зеленаво-синьому, сріблястому від роси килимові пливло вісім тіней: спершу – великих чорних… потім менших сизих… фіалково-синіх… синіх… Пролетівши падь, літаки звернули…
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment На очі потрапляли мідії, устриці, гребінці, катирії, рубінові афаластеріаси, пурпурові асцидії, зеленаво-руді морські їжаки.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Куля зі скарабеєм знаходилася в майстерно зробленій чаші, котра зеленаво мінилася у відблисках смолоскипів.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Бачили ворога в цей день зблизька, з малих відстаней стріляли по зеленаво-сірих мундирах, що повзли по городах, енергійно підкидаючи задами, чули гавкіт чужоземних команд із-за сусідніх будинків, а подекуди билися і врукопаш.
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми Posted on by / 0 Comment Зеленаво-сірі очі Гленда зиркали на Острожного з глибоких очниць, ніби з прикритих мохом нірок.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів Posted on by / 0 Comment Дощів не було вже віддавна, отже, води в потоках відчутно поменшало, але при цьому вона очистилася до зеленавої прозорості і була тепліша, ніж звичайно.
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі) Posted on by / 0 Comment Були це мавпи резуси, вкриті густою шерстю, зеленавою на спині й рудастою на грудях, з червоними, ніби вечірнє сонце, лицями.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Правда, зішкребена щетина оголювала бліді щоки, із зеленаво – синюватим відтінком шкіри, западини, іноді чиряки, підсилювала синці під очима, але то нічого.
