Результати пошуку слова: Злата
Златий
називний злати́й злата́ злате́ златі́ родовий злато́го злато́ї злато́го злати́х давальний злато́му златі́й злато́му злати́м знахідний злати́й, злато́го злату́ злате́ златі́, злати́х орудний злати́м злато́ю злати́м злати́ми місцевий на/у злато́му, златі́м на/у златі́й на/у злато́му, златі́м на/у злати́х
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка
Безліч їм Пречиста злата В бесурмен лихих накрала, Осліпивши супостата, Талярів налапувала. Безліч їм Пречиста злата В бесурмен лихих накрала, Осліпивши супостата, Талярів налапувала.
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Потом… потом…» И ваш кумир, Богиня ваших поклонении, От фимиама упилась И закоптела от курений; А ваша мудрость отреклась От обещанья; горстью злата, Великодушно бросив ей, Затмили блеск ея очей. Фавор-гора, Неначе з злата-серебра, Далеко, високо сіяє, Аж сліпить очі.
Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ
Будем жити, гой поживати, Злата-серебра наживати.
Апанович – Гетьмани України і кошові атамани Січі
Для срібла і злата не тільки кожний із них дав би виколоти собі око, але брата й отця не пощадив би, то як би мав жаловати матки — погибающої України?» Тарас Шевченко, котрий уславлював…
Осип Назарук – Роксоляна
І бисть красота трапези сиріч престола неізре-ченная і недомисленная уму человіческому, занеже овида убо-являшеся злата, овогда ж серебра, овогда ж яко камень драгій, овогда ж інакова… Глибоке вражіння зробили на ній сі слова старого монаха,— сама не знала чому.
ШТЕПА Павло – Московство
Печєрін, що утік за кордон, написав поему «Торжество смерти», в якій пророкував загибель Петербурга: …град разврата Сколько крови ты испил, Сколько царств и сколько злата В диком чреве поглотил!