Результати пошуку слова: Злість

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

— переніс злість на коней. … І він перераховує всі свої невідкладні турботи, і темні неблискучі очі, підперезані круто вигнутими сережками фіолетових підтьоків, туманить вологий світанок, біль і злість. … Ростемо на злість ворогам. … — і голос молодиці здригнувся, подобрішав, заглушив недобру злість.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Posted on by / 0 Comment

Мотрю почала брати злість. …  Довбиш і Довбишка слухали, слухали Кайдашиху, аж роти пороззявляли, а Кайдаша брала злість. … Мотрю взяла злість. … Її взяла злість. … Її саму взяла злість. …  Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість. … сьогодні свята п'ятниця, а вони тобі, неначе на злість, тільки до гріха доводять.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

В очах засвітилась злість. … промовила Бородавкіна, ледве вдержуючи злість. … Бородавкіна переграла одну-другу партію, нічого не виграла, а програла чимало: її взяла за серце нудьга й злість, і потягло до гурту, до веселої молодої компанії, що гуляла понад морем. … В неї закипіла злість: вона завжди злостувала на Саню.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

входив у злість товариш Ступа. … На мене напливала злість, очевидно, була моя злість безпричинна; очевидно, я не мав права сердитися на цю маленьку незнайому жінку… … Надія на порятунок знову роз'ятрила страх, що був притупився, і злість моя знічено й присоромлено пригасла.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

Апетит в панича розходився, як на злість. … Він бачив, як злість ніби забризкала іскрами з маленьких блискучих очей о. … А Сусана Уласівна неначе на злість все говорила любенько з учительшею, а до писарші й слова не промовила, навіть не дивилась на неї, неначе її і в хаті не було.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Але Сивоок мовби тільки й ждав нагоди, щоб на комусь зігнати свою злість, викликану розчаруваннями, яких дознав отут, серед пияків, серед людського шумовиння, де на самому дні опинився той, хто мав бути понад усім і поза всім. … Джурило стишено засміявся, гамуючи нетерплячу злість, сказав майже спокійно: –

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький

Posted on by / 0 Comment

Його взяла досада й злість на своїх предків, неначе предки були винні в тому, що не поважали свого славного роду і не збудували палацу, вартого славного давнього роду князів Вишневецьких. … Не радість, не осміх виявлялись в його блискучих очах, а більш неначе злість і гнів.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Здавалися вони йому лихими, недобрими… І прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла виростала – і сторонився він людей далі та далі… Та й люди його не жалували. … Його розбирала досада, злість; йому хотілось кричати, лаяти, бити, – … На диво козакам, а на злість жидові, рідко хто зайшов до його й у шинок.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Злість її не зовсім зрозуміла. … Але ж це вже помста, це знущання, злість, умисність! … Сором миттю зникає, замісць його з'являється дивна злість. … Мене навіть не дивує ця несподівана злість, така чужа їй. … Мене раптом обхоплює обурення, і злість. … Але роздратованість і злість ростуть.