Результати пошуку слова: Зморшка

Поглянь на руки: Вони в кайданах, Тоді я ліг на живіт, погляд згубився в зморшках вибалка, над яким стелилася золотиста курява диму. Видублене знегодами обличчя було дрібно посічене зморшками. З-під професорових окулярів зморшками просочувались сльози. Щоки його посіріли, чоло закам’яніло в зморшках, як у мерця.

На фото в якійсь американській газеті він зовсім не такий, як на портретах: низенького зросту, сутулий, сивий, обличчя дряхле, у зморшках. Чоло у зморшках, але не завжди.

Кривi стiни халупки, вип’явши боки, моргали по кутках зморшками-тiнями, паперовi козаки, узявшись в боки, стояли вряд i мовчки дивились на тьмяне свiтло лампки, а чепурнi голубки крутились перед образами, пересуваючи довгi тiнi крил по низькiй стелi. В зморшках старого безвусого-виду глибоко залягла злiсть.

побабі́ти – дієслово доконаного виду (покритися зморшками; стати бабою – про чоловіка) Інфінітив побабі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа побабі́ймо 2 особа побабі́й побабі́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа побабі́ю побабі́ємо, побабі́єм 2 особа побабі́єш побабі́єте 3 особа побабі́є побабі́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Широке лице її порiзане глибокими зморшками; губи товстi, одвислi; нiс гуластий, з чорною бородавкою на кiнцi; очi злi, аж зеленi, наче iскри, жеврiли з-пiд її насуплених брiв… Христi здалася вона вiдьмою. Христi здалося – то не рука людська, то жаб’яча лапа, така чорна та в зморшках, а пазури, наче в кота, гострi.

Йому здалося, що очі в Каті, наче після наркотичної дії якогось препарату, дивляться на світ широко розкритими зіницями й не бачать його; на чолі прорізалася вузенька довга зморшка. Глибока зморшка залягла в його міжбрів’ї, а чорні, з антрацитовим блиском очі наче вкрилися невидимим попелом, і від того стали матовими й холодними.

Суворий супокій скрині, плетений пояс охоплює порожнечу, зморшка на офіцерських штанях гостра, як голярське лезо, і кашкет – двоповерхова складна споруда зі своєю парадною частиною, зі своєю символікою: золотим листям та золотими крилами.

обличчя його було в зморшках, старе, щоки запали. Очі його примружилися, м’ясистий ніс зібрався зморшками, блиснули золоті зуби. – професор відкинувся на плетеному кріслі, підборіддя його вкрилося зморшками, очі весело, молодо визирали з-під брів.  Зморшка перетнула її чоло.

Його скроні вкрилися сивиною, а обличчя зморшками. У його уяві на тлі серйозного, з легкими зморшками на переніссі обличчя Аяко з’явилося інше, бліде. Я злегка розплющила очі (в ту ж мить зник примарний сніг над нічним морем) і побачила на простирадлі обличчя Ая-тян з довгими віями над повіками і зморшками на міжбрів’ї.

Він схопився з свого сидіння і втупив у Вебстера каламутні голубі очиці в набряклих зморшках повік.