ТИЧИНА Павло Григорович – Соняшнi кларнети Posted on by / 0 Comment А я у гай ходила по квітку ось яку а там дерева люлі і все отак зозулі ку ку Я зайчика зустріла дрімав він на горбку була б його спіймала зозуля ізлякала ку ку 1917 Хтось гладив ниви… Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи!
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями Posted on by / 0 Comment Ряба, ряба та зозуляста, от би мені такого на штани! … Зозуляста?!
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment …хвилю, загрожуючи от от прорватися риданням, раптова, гостра відраза до чоловіка — до його лагідного (що здавалося вкрадливим) покахикування, до звуку, з яким пошкрібував зозулясту, вже де де побиту сивиною (як це вона раніше не завважила?) щетину на підборідді, до вицвілих кострубатих брів із кількома особливо твердими, схожими на штурпаки…
МИРНИЙ Панас – Серед степів Posted on by / 0 Comment …усього лісу; невеличкі пташки сперечаються з ними своїми піснями – цьомка та прицмокує в чорнобилі кропив’янка, щось белькоче чижик з високого в’яза, віщує літа сива зозуля, жовтобрюха іволга перегукується з одудом, а з кущів ліщини йде-несеться важке гор-личчине туркотання… Помалу ви беретеся все вгору та вгору.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Комендант повернувся до своїх колишніх обов’язків і чудово їх виконував, бо, для цього цілком досить було зозулячого розуму.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв Posted on by / 0 Comment А ти чого, зозуляста, витягаєш шию та заглядаєш до рук? … Дурна, дурна… Та нехай мене печуть, нехай рiжуть… нехай краще закопають мене в землю, чуєш ти, зозулястенька!
ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Коло хати мати-зозуля кує менi розлуку.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Узимі зозуля не кує.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Умів знаходити помічне зілля – одален, матриган і підойму, розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля, і коли оповідав про все те вдома, мати непевно позирала на нього: може, воно до нього говорить?
