Результати пошуку слова: Зоря
Олександр Довженко – Повість полум’яних літ
Стою на зорях вечірніх і вранішніх, заклинаю дороги. … Вона стояла біла, під зоряним зимовим небом, неначе вві сні, а довкола диміло, попеліючи, пожарище. … Вони були щасливі під відкритим зоряним небом. … Вона дивилась на зоряне небо, і дорогоцінна таїна щасливого майбутнього засвітилась у її очах.