Результати пошуку слова: Зрече

Зречевити

Posted on by / 0 Comment

зрече́вити – дієслово доконаного виду (втілити що-небудь у щось речове, матеріальне) Інфінітив зрече́вити однина множина Наказовий спосіб 1 особа зрече́вімо, зрече́вім 2 особа зрече́ви зрече́віть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа зрече́влю зрече́вимо, зрече́вим 2 особа зрече́виш зрече́вите 3 особа зрече́вить зрече́влять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Зречевлення

Posted on by / 0 Comment

зрече́влення – іменник середнього роду відмінок однина множина називний зрече́влення родовий зрече́влення давальний зрече́вленню знахідний зрече́влення орудний зрече́вленням місцевий на/у зрече́вленні, зрече́вленню кличний зрече́влення* [рідко]

Абдика́ція

Posted on by / 0 Comment

абдика́ція – іменник жіночого роду (зречення престолу) відмінок однина множина називний абдика́ція абдика́ції родовий абдика́ції абдика́цій давальний абдика́ції абдика́ціям знахідний абдика́цію абдика́ції орудний абдика́цією абдика́ціями місцевий на/в абдика́ції на/в абдика́ціях кличний абдика́ціє* абдика́ції* [рідко]

Біблія – Новий Заповіт

Posted on by / 0 Comment

24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. … 34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi

Posted on by / 0 Comment

Iди, хлопче, з богом до бога i слухай зречене слово його… А мене залиш, немiчного… Благаю… Та хiба не знав я, що пiдступний i мстивий старець хитрус, аби спокiйно доспати нiч? … Аж тут зiйшов у думки моу дух святий i осяяв помисли ще не зреченою мудрiстю, яку я i мусив зректи.