Результати пошуку слова: Зсу

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

всі у доладних чорних комбінезонах з надраєними ґудзиками, всі у блискучих чоботах з короткими халявами, всі у беретах, хвацько зсунутих на ліву брову… Ні, не всі. … Він дивився на Максима своїми моторошними прозорими очима, губи йому ніби зсудомило, і Максим збагнув: не йому судити тут і визначати, що правильно і що неправильно.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

до них: «Що ж ви, брати мої любі, не зоставили мені, дванадцятому, місцечка та найменшого брата до себе не пустили?» І як він це сказав, так одразу одинадцять братів зсунулися ще щільніше й пустили дванадцятого до стіни: він зараз же ліг і проставився; тільки права нога не помістилася — мусив зігнути її…

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Турбота зсува йому брови, а він уперто чита: “Мосійчук має штирнадцять дроб’ет, а му належит…” За стінкою стаї спузар виводить: Питається у баранця Круторіжка вівця: Ци ти вробиш, баранчику, Зеленого сінця? … зсунулись гори, роздушили усе живуще і лиш одно Іванове серце глухо калата під кептарем у безконечних мертвих просторах?

КЛАРК Артур – Колиска на орбіті

Posted on by / 0 Comment

Сміх розбирає, треба мені щось робити, бо я вже подумав був, що з глузду зсунувся. … Минуле ніби просочується в сучасне… Та однаково доведеться відіслати його назад, ми не можемо залишити його тут: у минулому утвориться порожнеча, все зсунеться й переплутається.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Сподіваюся, що ви поїдете Їхав на коні недбало зсутулений, якийсь мовби байдужий До всього довкола, водночас заклопотаний і втомлено-добрий. … Ні земних корчів, ні розколеного неба, пі зсунутих гір. … Все його тіло здавалося зсудомлене від руху.

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Сусіди, що бачили її нужденне життя, коли почули про її смерть говорили в оден голос: "Добре, що Господь змилувався над небогою і забрав її до себе, бо якеж її життя було?" І Тучкови начеб світ відкрився, начеб камінь із грудей зсунувся. … Вона зсунула хустку з голови і наставила до його голову.

САВЧЕНКО Володимир Іванович – Чорні зорі

Posted on by / 0 Comment

Це вона зсувала траєкторії супутників Міжнародного геофізичного року, запущених не по паралелі. … Тремтливе світло вихопило з темряви сірі колони, контейнери з чорними снарядами; від струсу деякі з них зсунулися з котків і перекосилися.