Результати пошуку слова: Зсу
Зсудомити
зсудо́мити – дієслово доконаного виду Інфінітив зсудо́мити однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зсудо́мить зсудо́млять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … зсудо́мив зсудо́мили жін.р. … зсудо́мила сер.р. … зсудо́мило Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник зсудо́мивши
Зсутеніти
зсутені́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив зсутені́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зсутені́є зсутені́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … зсутені́в зсутені́ли жін.р. … зсутені́ла сер.р. … зсутені́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник зсутені́вши
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника
Тоді вона зсувала з себе спідницю й рожеві трусики, недбало переступала через них і нагиналася над раковиною, щоб почистити зуби. … Я правою рукою стискав її стан, а тоді зсунувся на задок, про який цілими ночами марив, аж врешті опинився глибоко між сідницями. … Тоді зсунула мене по животі вниз і закинула мені на плечі ноги.
Ольга Кобилянська – Через кладку
Але в тій же хвилі її руки розв’язалися над головою, і вона, мабуть приневолена до того шолопанням листя, зсунула голову над поруччям крісла й трохи позад себе і доглянула мене. … Не знаю… Я — мужчина, сильний великий мужик навіть… а однак… Клаптики снігу зсуваються, падуть і наростають повсюди, де падуть, грубою верствою.