БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Зсунув синій кашкет на потилицю, розстебнув комір і попиває червоне бордо, тримає склянку біля уст, а очі втопив у газету, поставивши її сторч. … А Боже мій!… І враз так ніби хто попустив страшне гальмо – чорна гора зсунулась… зсунулась… Стало легко, і радісно, і дивно. … Брови рішуче зсунені, вуста стиснені.