Skip to content Чоловік відразу зів'яв і знову непорушна, незграбна постать стовбичила перед Дорошем. …
Думав я — зійдемось із Орисею, зів'єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: «Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня…» …
В Чубинім яру, коли добре сіпонуло гарбу, Денис прокинувся, і, зівнувши, спитав: — Доля, як у тій пісні співається: «Зеленая та ліщинонько, гей, чом без сонечка зів’яла?» Вона сипала дрібною скоромовкою, перескакуючи з одного, на інше, і в кожній фразі було щось про втраток і згубу, ніби на цю оселю замірялися всі лиха. …
Зів’яле листя». …
Віднині я цілком належу тобі, отже, не зівай, витискай з мене всі соки. Уже готується величезне військо, перед яким зів'яне, мов трава на морозі, об'єднана сила ворогів Порти. …
Златка враз зів'яла, плечі її опустилися, з грудей вирвався стогін, а з очей бризнули сльози. …
Юрась захарчав, заборсався в петлі, все ще намагаючись вирватись, але зразу ж зів'яв, поник. 