ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад
Ти не думаєш, що я зіпсута? … Легкий вітрець з моря повівав по кімнаті, і Девід сидів і читав, зіпершись плечима та спиною на дві подушки, а третю підмостивши під голову. … Поливши прозорою холодною водою Маріті на голову, вони залишили її лежати долілиць, із зіпертим на руки обличчям, а самі подалися в море.