Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Иозеф Маречек, крамар з Вршовиць". Її написав заслужений головний редактор нашої теперішньої урядової газети "Чехословацька республіка", який ладен був скочити в воду за старого Франца-Иосифа. Документи запхнули у справу якогось Иозефа Куделі. Один чоловік у Згоржі теж виорав у полі церковну чашу.

МИРНИЙ Панас – Голодна воля

І Иосипенко постарів уже, розпух, роздобрів, невстаріла його тілько щирість до пана. Василь потім бачив, як Иосипенко приймав до своїх рук добро панське, як тужили, прощаючись, мати і дочка, як батько, наче п’яний, хитаючись, вивів шкіньку з двору, і поїхали собі. –  Та глядіть лиш, чи минуло воно Иосипенкових рук?

Григір ТЮТЮННИК – Вир

ланцюгів, готові змегелити Ионьку разом із кожушиною. Вонька про щось ио-шептався із незнайомцем і швидко повернувся назад. знічено посміхнувся Ионька. Ионька ще завзятіше шкварчав люлькою і порядкував, що куди класти. — насторожився Ионька і взявся за косу. Ионька знизав плечима і, злодійкувато глянувши .

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Це могло тривати, аж поки професорові Шнурре набридне просторікувати, і він, нічого не осягнувши своїми рефератами, просто махнув би рукою, подаючи знак на знищення цих невдячних слухачів, які так і не спромоглися виокремити з свого середовища його укоханого колегу професора Отаву.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Над дорійським порталом парадного входу з строгими, чистими колонами — у виступах, прищах і гримасах неомнійська башта на дівочих, незайманих, святих ногах — тіло череватого, погризеного нечистими хоробами роэпускиого біржового махера. Фріц ааклопотаио підходить до батька й простягає руку.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична мрія про чесне, краще життя… Виоремо тебе, ниво, обсіємо. — Так Иона Чабану передавав. Високий ставний бессарабець Иона Чабану незабаром безшумно ввійшов до кабінету секретаря… Трьох синів мав Сирдій Чабану і всім трьом наділив одну, вужчу за бідняцький наділ, наймитську долю.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Зате проти иочі, збираючись на гуляння, Олекса неодмінно одягне шкірянку — єдине своє багатство, і хай ніч буде зовсім по-літньому тепла, Олекса й тоді з’явиться на танцях у своїй чортовій шкурі, ходить, поблискує хромом, наче якийсь командир. Жалюгідва постать в уявленой балами, голова, нічим не задищена, блищить годизиою, —

МИРНИЙ Панас – Повiя

– Свої, та й не миритеся… ион, ион, ион! Зиiсио, про Федора! не вгамується – иокину! Ось i Иосипенковi хутори. Вона мала зупинити Христю, та та уже окрилася в кiмнатах… зиоиу досада ущипнула її за серце. Пiднесло того Иосипенка з сватанням. Зиову дверi зачинились i вiдчинились.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Бо тебе турки вб’ют!» Вна, гуцулка тота, приобіцєла, що нікому нич не скаже, але то вна лиш так гулила свого мурзу того, аби єму голов здурити, а сама лиш чекала ночі. — Іди до Лючі, до Иося–шинкаря, і скажи му, шо я, Василь Довбуш, тебе посилаю, аби Йосьо дав горівки. Олекса приобіцяв.

Розумовські зустрічі: збірник наукових праць

Пример развития самоуправления – развитие региона ……… Влияние общественности и ученых на формирование государственной политики национальной памяти (на примере подписания Указа Президента Украины «О мероприятиях в связи с 70-й годовщиной Корюковской трагедии») … «Депрессивные регионы» в координатах возможных реформ ………