Результати пошуку слова: Й
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
звивався над ним межи скель і шпилів… Високо в небі, сіючи іскри й сморід, летів і летів у безмежній ночі. … І розбігалися злякано сосни й смереки, кидаючись урозтіч. … Заскочений нагло сохатий (лось) прикипав на галявині, спаралізований жахом, а далі зривався й, ламаючи ноги та обдираючи шкіру, гнав скільки духу у безвість.
АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів
Принагідні гості 1 У своїх листах з України Карл-Йозеф Цумбруннен писав: “Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. … Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. … Я не вмію чинити цьому опору, але з усієї сили вдаю, що чиню його.
Олесь Гончар – Циклон
Ще й ми, прибувши сюди, застали розмови про хвилі, що їх гнало заввишки з триповерховий будинок, про баркаси, що пропали безслідно… … Крім нас, лише футбольна команда на першому поверсі, та й та вже спить: товариш режим повкладав хлопців. … Певне, й зараз десь там біля телескопа чатує давній знайомий мій — сивий професор.
МІЛН Алан Александр – Вінні-Пух та його друзі
І коли ведмедик, новий друг Крістофера Робіна, сказав, що йому б личило найкраще в світі ім'я, Крістофер Робін, не задумуючись, назвав його Вінні-Пухом. … Неможливо жити в столиці й хоча б двічі на тиждень – у суботу й неділю – не бувати в зоопарку. … Озираюся, а то Паць, та ще й своїм тоненьким поросячим голосочком кувікає: –