Результати пошуку слова: Й
Олекса Кобець – Записки полоненого
Може це й стало причиною, що так мало вже в нас появляється творів, темою яких були б дії не так то вже й давніх – відносно – часів. … Для читача дають вони не тільки естетичну насолоду, але й силу історичного матеріялу, силу таких подробиць, яких не знайде він навіть і в широкому підручнику історії.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна
Зрештою, дружина в мене розумна й красива, упадальників біля неї не бракувало, і якби зі мною щось не так, то вона вибрала б не мене. … І я подумав — от якби й у нас не говорили, а пересвистувались. … Краще б уже пересвистувались у тому його кабінеті, то не було б і «касетного скандалу», а був би художній свист.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Сама твердиня Бога лежала перед їх похололими душами, розторощена й обернена в руїни. … Недавнє струнке чудо архітектури Растреллі, вищирилася вона проваллями й хаосом брил, перемішаних із кістьми, зяяла, й димилась, і сходила чадом. … Дивився й нічого не бачив, – … туди, куди вони всі йдуть, падаючи й знову встаючи.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні… Поле – що безкрає море – скільки зглянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. … йшов молодий чоловік. … На перший погляд – йому, може, літ до двадцятка добиралося.