Результати пошуку слова: Каблуки

Каблук

Posted on by / 0 Comment

каблу́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний каблу́к каблуки́ родовий каблука́ каблукі́в давальний каблуку́, каблуко́ві каблука́м знахідний каблу́к каблуки́ орудний каблуко́м каблука́ми місцевий на/у каблуці́, каблуку́ на/у каблука́х кличний каблуку́* каблуки́*

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

Немов крізь невідому туманність я смутно й тихо летів угору… Ось туманності не стало, і я йду з батьком і матір’ю через щось димне, прорізане на землі блискучими, гострими й твердими смугами, об які стукотять каблуки моїх туфельок… Батько й мати ведуть мене за руки. … У нього й каблуки криві.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Чирк бритвою — одні каблуки остаються. … Вийшовши за двері, молодший лейтенант випрямлявся, з цоканням зводив докупи каблуки хромових чобіт і дзвінким, срібного тембру голосом викрикував прізвище того, кого викликалося до кабінету військкома чи на комісію.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Насправді ж так не діялося, не чавкала ніч, як болото в чоботі, бо якби була тут правда, то хіба б ми вижили, хіба б ми не подуріли, не осліпли, не перехрестилися б на поляків, на швабів чи на румунів, бо нас гнули в ці сусідські каблуки, бо хіба в пітьмі ми всі не стаємо чорними?