Результати пошуку слова: Кава

На його високiй статурнiй постатi метляється кавалерiйська шинелина, з-пiд якої вiдстовбурчується пiстолет.  I те, i друге витиралось рукавами, а руки знову тягнулись до щербатих глиняних чарок i сушених в’юнiв, якi тепер замiняли тараню. На її обличчi мiняться гарячi полиски, а на рукавах сорочки оживають вишитi квiти.

– Взагалі дуже цікава склалася історія, чи не так, пане? При виїзді з селища кавалькада мала чудернацький вигляд, хоч ті нечисленні мешканці, що наважилися вийти подивитись, мовчали, не знаючи, чи дозволено сміятися.

Мод багато їздила з матір’ю (батько рано помер), захоплювалася спортом і, як усі молоді дівчата, кокетувала з юними кавалерами. Мод бачить, як він, підкачавши рукава, сідає навпочіпки перед багаттям, обережно роздмухує вогонь, і раптом вона помічає на правій руці в нього блідо-голубе татуювання: два схрещені молотки.

Бульдозери й екскаватори заглушують клекіт протесту. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькана національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії. Загиблих стільки, що їх вже ховають у братських могилах, ями виривши екскаватором.

Якийсь політрук зібрав посеред міста юрбу – переважно тих, що никали по розграбованому місті з вірьовками й порожніми мішками під пахвою та з поначіплюваними (на всякий випадок) червоними стрічками на шапках і рукавах, в надії щось десь поживне підчепити, поки «міжцарів’я».

мужського полу, а одного кавалериста — 50. Дуже цікава вказівка в супліці на те, що займанщини були величезного розміру — по 1000 й більше четвертей. лася черкеска з одкидними рукавами, висока смушева шапка з суконним кольоровим верхом; за поясом на ланцюжку — ніж, у поході шабля.

– Ми вернемося щонайпізніше за півгодини, аби полегшити твою душу, хоч яка цікава буде печера. – Цікава розмова з котом і таке інше Багато днів по тому Джек, не розгинаючи спини, майстрував нашого човна, який зрештою почав скидатися на самого себе. Будова його вельми цікава.

Коловiй – тунiка з короткими рукавами.), I поперед музик – дiвчина у короткiй спiдницi, у сорочцi з куцими рукавами, готова полюбити кожного, хто подарує їй золоту або срiбну монету. – Болгарiяче ще не iмат такава войска, аки рустiї…* Не iмат такава войска?

То Кішка Самійло по два, по три кубки в руки брав, То в рукава, то в пазуху, крізь хустку третю, додолу пускав. Хоч та умова й лишилася назавжди на папері, проте вона цікава, бо виявляє бажання й міркування ідейних українців того часу й тодішніх запорожців.