Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Видно, як їх стрижуть, перевдягають, роздають казанки, каски, нові сірі шинелі. … — Товаришу комісар, я йтиму, я прошу… Але його таки підсадили через борт у кузов, між брезенти, між порожні ящики з-під снарядів, туди ж кинули йому його чобіт, гвинтівку і скатку, ще й речовий мішок з прив’язаним до нього теплим від сонця казанком.