МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Холод тебе наскрізь проймає; дрібний дощ до самого голого тіла добирається; тре та мне тебе всього, наче трясця… Сумно, темно, спати хочеться, та холодно, мокро, аж кістки ломить; а тут ще й шлях кальний – коні ледве-ледве сунуть.
