Результати пошуку слова: Кал
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину. … Тогді неси мою душу Туди, де мій милий; Червоною калиною Постав на могилі. … І квіткою й калиною Цвісти над ним буду, Щоб не пекло чуже сонце, Не топтали люде. … Отож гляну та згадаю: Було, як смеркає, Защебече на калині – Ніхто не минає.