Канікули Posted on by / 0 Comment кані́кули – множинний іменник відмінок однина множина називний кані́кули родовий кані́кул давальний кані́кулам знахідний кані́кули орудний кані́кулами місцевий на/у кані́кулах кличний кані́кули
Каніфоль Posted on by / 0 Comment каніфо́ль – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний каніфо́ль родовий каніфо́лі давальний каніфо́лі знахідний каніфо́ль орудний каніфо́ллю місцевий на/у каніфо́лі кличний каніфо́ле*
Канчалан Posted on by / 0 Comment Канчала́н – іменник чоловічого роду (річка в Росії) відмінок однина множина називний Канчала́н родовий Канчала́на давальний Канчала́ну, Канчала́нові знахідний Канчала́н орудний Канчала́ном місцевий на/у Канчала́ні, по Канчала́ну кличний Канчала́не*
Каничкар Posted on by / 0 Comment Каничка́р – іменник чоловічого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Каничка́р родовий Каничка́ра давальний Каничка́ру, Каничка́рові знахідний Каничка́р орудний Каничка́ром місцевий на/у Каничка́рі, по Каничка́ру кличний Каничка́ре*
Кандагач Posted on by / 0 Comment Кандага́ч – іменник чоловічого роду (населений пункт у Казахстані) відмінок однина множина називний Кандага́ч родовий Кандага́ча давальний Кандага́чу, Кандага́чеві знахідний Кандага́ч орудний Кандага́чем місцевий на/у Кандага́чі, Кандага́чу кличний Кандага́чу*
Канудити Posted on by / 0 Comment кану́дити – дієслово недоконаного виду (нудити) Інфінітив кану́дити однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа кану́дитиме кану́дитимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа кану́дить кану́дять Активний дієприкметник Дієприслівник кану́дячи* МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Кандиль-китайка Posted on by / 0 Comment канди́ль-кита́йка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний канди́ль-кита́йка родовий канди́ль-кита́йки давальний канди́ль-кита́йці знахідний канди́ль-кита́йку орудний канди́ль-кита́йкою місцевий на/у канди́ль-кита́йці кличний канди́ль-кита́йко*
Канючення Posted on by / 0 Comment каню́чення – іменник середнього роду відмінок однина множина називний каню́чення родовий каню́чення давальний каню́ченню знахідний каню́чення орудний каню́ченням місцевий на/у каню́ченні, каню́ченню кличний каню́чення* [зневажл.]
Канатник Posted on by / 0 Comment кана́тник1 – іменник чоловічого роду (рослина) відмінок однина множина називний кана́тник родовий кана́тника давальний кана́тнику, кана́тникові знахідний кана́тник орудний кана́тником місцевий на/у кана́тнику кличний кана́тнику*
