Результати пошуку слова: Капелюх
Ольга Кобилянська – Через кладку
І, доторкаючись злегка капелюха, збиравсь я відходити. … Тепер, доторкаючись злегка капелюха та вступаючи їй з дороги, я поглянув на неї. … З тими словами доторкнувся я легко капелюха і, поглянувши в її очі, що заблисли великими сльозами, обернувся й відійшов далі. … Я пірвав за капелюх і звернувся до дверей.
СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
Одяг на них був подертий, крислаті капелюхи насунуті низько на очі, халяви високих, неначе у мисливців, чобіт – у багнюці. … Широкий крислатий капелюх кидає тінь на повновиде білоброве обличчя. … Помітивши кров, що засохла в мене на голові, чоловік співчутливо хитає капелюхом, показує на ліжко і прямує до дверей.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Я відмахуюсь од них, голосно прохаю вибачення в дам, зазираю їм під капелюхи і… … Я скидаю вохке пальто й капелюх, з крис якого мені на груди стікає вода, що назбіралась там від дощевого пороху. … Довге, чорне пальто, чорний капелюх, немов у жалобі, з сірим, як у подорожніх, вуалем, що двома кінцями спадає їй на спину.
УЕЛЛС Герберт – У безодні
Вона хутко наділа капелюшка, схопила чоловікові черевики, вискочила в передпокій, зняла з вішалки його капелюх та легке пальто, вибігла на вулицю й підкликала кеба, що саме повільно проїздив мимо. … Треба наздогнати джентльмена у вельветовій куртці й без капелюха! … – У вельветовій куртці й без капелюха, мем?
Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея
Зсунувши капелюха на потилицю, він подивився на маленькі хмарки, що, наче сколошкані сувої лискучого білого шовку, пливли через туркусову глибінь літнього неба. … Лорд Генрі взяв капелюха й рукавички. … Віддавши лакеєві капелюха й тростину, лорд Генрі пройшов до їдальні. … звернувся він до мене і так ото догідливо скинув капелюха.
БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика
В темряві професор бачив тільки його крислатий капелюх, а в уяві його постав зовсім зримий образ Пабло-юнака. … бронзові плечі, полотняні штани, драні капелюхи. … Раптом з маленьких дверцях визирнув матрос Фернандо, махнув хлопцеві капелюхом: – … Обвислі криси капелюха кидали на його обличчя чорну тінь.