МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
А ще ж, може, і каратись за це прийдеться – хоч не на сім, то на тім світі… Непевний той Остап, – … І встає перед його очима розгніваний бог, обгорнувшись чорними хмарами… і гукає на Ілію – карати злого!.. … А баба така добра була, до всіх добра… І так каратися?.. … Він любий» добрий… Він карає неправду… карає?… хто йому велів карати?..