Карбач Posted on by / 0 Comment карба́ч – іменник чоловічого роду (батіг) відмінок однина множина називний карба́ч карбачі́ родовий карбача́ карбачі́в давальний карбачу́, карбаче́ві карбача́м знахідний карба́ч карбачі́ орудний карбаче́м карбача́ми місцевий на/у карбачі́, карбачу́ на/у карбача́х кличний карба́чу* карбачі́* [
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Залізні кайдани їм повпивались, Мов зуби Цербера 56, у голі ноги; Гребли всі влад, аж потом обливались, Бо потурнак ходив між ними строгий І карбачем крутим їм додавав підмоги.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment Отож, коли тікав, наздогнав його конем і вишмальцював карбачем, а тоді покинув у полі, застерігшись, щоб не забити його і не взяти тяжкого гріха на душу.
