Карб Posted on by / 0 Comment карб – іменник чоловічого роду (зарубка, рубець; палиця, на якій зроблені позначки для рахунку; слід, спогад минулого) відмінок однина множина називний карб ка́рби родовий ка́рбу ка́рбів давальний ка́рбу, ка́рбові ка́рбам знахідний карб ка́рби орудний ка́рбом ка́рбами місцевий на/у ка́рбі на/у ка́рбах кличний ка́рбе* ка́рби*
Карбас Posted on by / 0 Comment карба́с – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний карба́с карба́си родовий карба́са карба́сів давальний карба́су, карба́сові карба́сам знахідний карба́с карба́си орудний карба́сом карба́сами місцевий на/у карба́сі на/у карба́сах кличний карба́се* карба́си*
Карбюрувати Posted on by / 0 Comment карбюрува́в карбюрува́ли жін. … карбюрува́ла сер. … карбюрува́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник карбюро́ваний Безособова форма карбюро́вано Дієприслівник карбюрува́вши
