Жюль Верн – 20 000 льє під водою Posted on by / 0 Comment Забарвлення його являло собою прекрасну гаму кольорів: жовтий дзьоб, темно-коричневі лапки й кігті, ясно-коричневі крила, забарвлені по краях у червоний колір, жовтуваті голівка й верхня частина шиї, смарагдово-зелена шийка, каштанові груди й черевце.
ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр Posted on by / 0 Comment Короткий каштановий чуб мокрою мичкою спадав на чоло.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ Posted on by / 0 Comment Очі, трохи менші, ніж у людини, світилися жвавим розумом, й-під вусів поблискували білі зуби, а нижче кучерявилась каштанова борідка.
ГОМЕР – Іліада Posted on by / 0 Comment 452] Окрик візничого вчувши, здаля він пізнав його звучний 453] Голос, угледів також і коня, що летів попереду: 454] Кінь-бо на масть був каштановий весь, і тільки на лобі 455] Пляма у нього біліла, як місяць уповні, округла.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment А на каштанові – лапаті, мистецьки вирізані, позубрені по краях, п’ятиконечні, як розчепірені пальці руки.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Тепер її обличчя набуло більшої виразності, взяте в рамці цинамонової сукні й темно-каштанового волосся, високо підстриженого й від природи виткого.
Олесь Гончар – Твоя зоря Posted on by / 0 Comment Не звертаючи ні на кого уваги, йде величаво, в дорогій шубі нарозпаш, з каштановим, красиво розпущеним на плечах волоссям, ступає така струнконога, зверхньо-байдужа до всього довкіл.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій Posted on by / 0 Comment «Дівчина з каштановим волоссям» Старовинна балада Наступний день був дуже сумний, хоч минув у безнастанній праці.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Роздали зранку того дня по пів буханки (подвійну порцію) чистого кукурудзяного, вже без брудної сіруватої домішки, хліба, наварили повні казани густого варива з каштанового борошна, –
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Як на те, неподалік од річки стоїть башточка, в якій ніхто не живе, часом тільки пастухи злазять на вишку по каштановій драбині, щоб поглянути навкруг, коли де скотина заблудиться.
