Адріан Кащенко – Славне військо
Так тривало й надалі: на Запорожжя йшли або бурлаки, або такі, що мусили кидати родину через якісь пригоди. … Жінки й діти не хотіли кидати осель, до яких за три роки вже звикли й біля яких чимало попрацювали. … Ми почали кидати на скелю каміння, але наші руки тремтіли, і ми не влучали в жовтобрюхів, а вони не боялися гуркоту.