Результати пошуку слова: Клен

клено́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний клено́к кленки́ родовий кленка́ кленкі́в давальний кленку́, кленко́ві кленка́м знахідний клено́к кленки́ орудний кленко́м кленка́ми місцевий на/у кленку́, кленко́ві на/у кленка́х кличний кленку́* кленки́*

Клен – іменник чоловічого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Клен родовий Кле́на давальний Кле́ну, Кле́нові знахідний Клен орудний Кле́ном місцевий на/у Кле́ні, по Кле́ну кличний Кле́не*

клені́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

клени́на – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний клени́на клени́ни родовий клени́ни клени́н давальний клени́ні клени́нам знахідний клени́ну клени́ни орудний клени́ною клени́нами місцевий на/у клени́ні на/у клени́нах кличний клени́но* клени́ни* [розм.]

кленове́цький – прикметник відмінок однина множина чол.

кленкі́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

клено́чок – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний клено́чок клено́чки родовий клено́чка клено́чків давальний клено́чку, клено́чкові клено́чкам знахідний клено́чок клено́чки орудний клено́чком клено́чками місцевий на/у клено́чку, клено́чкові на/у клено́чках кличний клено́чку* клено́чки*

клень – іменник чоловічого роду, істота (риба) відмінок однина множина називний клень кле́ні родовий кле́ня кле́нів давальний кле́неві, кле́ню кле́ням знахідний кле́ня кле́ні, кле́нів орудний кле́нем кле́нями місцевий на/у кле́неві, кле́ню, кле́ні на/у кле́нях кличний кле́ню кле́ні [діал.]

Кленки́ – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Кленки́ родовий Кленкі́в давальний Кленка́м знахідний Кленки́ орудний Кленка́ми місцевий на/у Кленка́х кличний Кленки́

Кленова́ – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Кленова́ родовий Кленово́ї давальний Кленові́й знахідний Кленову́ орудний Кленово́ю місцевий на/у Кленові́й кличний Кленова́