Григір ТЮТЮННИК – Вир
Ганяє-ганяє в школі на перерві, наїсться снігу, от і маєш клопіт — заганяй обох на піч, напувай пареним молоком з овечим лоєм та ще пильнуй, щоб і череня не провалили, бо хіба ж усидять тихо? … Це вже мій клопіт. … А кому ж воно такий клопіт потрібний. … міркував Дорош, дивлячись на клопітливого старого, —