Результати пошуку слова: Клуб

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Posted on by / 0 Comment

Гримлять нічні клуби, світяться казино. … Співала у клубі вахтового містечка і в самому Чорнобилі. … Вирує нічне життя, світяться елітні клуби. … В одному з нічних клубів обрали Міс Міленіум. … Уявляю собі, як ті люди в далеких вимираючих селах, де вже ні школи, ні клубу, ні бодай фельдшерського пункту, як у кого є старенький телевізор, —

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

Виявилося, що пройдено лише яких-небудь три-чотири милі; межу лісу й степу було добре видно, і звідти вітер зносив у бік Фангорну рвані клуби чорного диму. … Дерева чарівного лісу стояли сірі, небезпечні, туман клубо-чився в їхніх кронах. … Підіймаючись вище гір, він розпливався брудно-білими клубами по зоряному небу.

Урологія. Курс лекцій. Навчальний посібник

Posted on by / 0 Comment

Зважаючи на те, що клубочкова фільтрація зберігається, дозволяють незначну кількість солі й збільшення рідини. … При цьому уражаються всі структури нирки: інтерстиціальна тканина, канальці, судини, клубочки. … При нормальній клубочковій фільтрації рекомендують прийом не менше 1,5 л рідини на добу.

МАТІОС Марія – Нація

Posted on by / 0 Comment

А застала повну хату Павлінчиного плачу й дикий сухий блиск очей чотирьох менших синів, що мовчки мотали клубки основи на килими. … Чує, що тугий клубок стоїть упоперек горла, а попід груди розливається холод і щипає кожну клітину. … Вона все ще боролася з тугим клубком напруження в горлі, через те відповіла з обидою.

Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля

Posted on by / 0 Comment

Тютюновий дим, розділений течією повітря, незадоволено клублячись, розріджується. … Був учора в клубі? … І я розповідаю їй про зустріч у клубі. … Біля дверей бакалійних крамничок, які через щось у Київі люблять підвали, неодмінно що-вечора збірається клуб: дворянки, поліцаї, покоївки.

Крістоф Рансмайр – Останній світ

Posted on by / 0 Comment

В чорних кронах дерев, у лабіринті міських вуличок і в кутих оздобах клубочився туман, який щовечора підіймався від берега, а вночі осідав інеєм. … Згодом Піфагор ступив до одного з похмурих, вищих за людський зріст мегалітів і, ніби мимохідь, хлюпнув оцтом на клубок слимаків.