Skip to content …мiсця, мов зацьковане вовченя-пiдлiток, ладна їсти з кожної руки, хоч би й цiєї простягненої, довiрливо розкритої – рожевою наготою назверх – долонi з золотим ключиком на червоному капроновому шнурочку, в яку, хапаючись, оповiдаю, що мушу, дослiвно мушу сюди вчащати, що лиш так i рятуюся од депресiї – Великої Американської… 