Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Я рук, однак, не підняв, не з відваги так вчинив, просто я впізнав по голосу Петра Когутика — струбка з місцевого гарнізону самооборони. … Когутик тюпав за мною мовчки, і автомат, певно, дивився мені в спину.
Олекса Кобець – Записки полоненого Posted on by / 0 Comment Я ще кілька разів обернувся в той бік, де лишилася стояти непорушно – так само, як стояла вона ввесь час, гордо підвівши вгору голову й презирливо, сміливо, не зморгнувши, дивилася в вічі розлюченому когутикові в офіцерському вбранні, ця краща представниця угорського суспільства.
