Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки Posted on by / 0 Comment Як ти любенько розмовляла, кокетувала з ним, як співала йому, – … заявив один, кокетливо підморгуючи.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка Posted on by / 0 Comment Як ти любенько розмовляла, кокетувала з ним, як співала йому, – … заявив один, кокетливо підморгуючи.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Старий Петро поїв пишну, кокетливу Шагу, Василь – худобу, а Докія годувала дріб. … Великий мотиль літав плавучим, кокетним польотом у поблизькості дівчини, сідаючи то тут, то там на хвилину коло неї, неначеб бажав, щоби вона подивляла його оксамитну, темну красу.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку Posted on by / 0 Comment З-під хустки, що закривала обличчя, блиснули на диво молоді очі, і жіночка кокетливим тонким голосочком проспівала: – … До нього поважно підійшла статечна немолода жінка в білих, гаптованих червоними візерунками пояркових валянках та в хустці, схожій на російський кокошник.
ДОВЖЕНКО Олександр Петрович – Зачарована Десна Posted on by / 0 Comment Учитель Леонтiй Созонович Опанасенко, старий уже, нервовий i сердитий, очевидно, чоловiк, носив золотi гудзики й кокарду.
НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Якби наш сiльський клуб був не цегляний, а гумовий, вiн би роздувся як ота первомайська кулька, i давно лопнув би, i всi ми полетiли б у космос – разом з декорацiями, з баянiстом Мироном Штепою, що дограє зараз останню перед початком польку-кокетку, з морозивницею Дорою Семенiвною, з усiма глядачами.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс Posted on by / 0 Comment Порожня, мов тріснутий кокон, сигара капсули стояла на дні чаші сталевого підвищення.
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment успокоював я себе й ходив, мішався майже безцільно між присутніми, неначе шукав за ким, відповідаючи розсіяно на кидані до мене кокетливі запитання дівчат і молодих пань, аж опинивсь нараз перед матір’ю, що сиділа між кількома старшими дамами.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment І тут збігаємося всі: я, діти, прислуга; хто спирт до носа тикає, хто «поль де коком» скроні їй тре; хто, розбавивши ложку «гімназії» в червоному вині, дає їй випити, і клопоту не оберешся!
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Буффальмакко – Бонаміко ді Крістофано (1269-1340), флорентійський художник, жив на Віа дель Кокомеро, також учень Андреа Тафі. … Мешкали на Віа дель Кокомеро, поруч з художниками.
