Результати пошуку слова: Колись то

коли́сь-то – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Колись українця, що говорив по-російськи, легко було пізнати за його акцентом. Чи хтось колись вживав їх, вживає, чи буде вживати? Знать, забула, що колись–то сама дівувала…& Як бачимо, у поєднанні з лексичними формами якби, десь, хтось, колись, як частка то в українській мові відповідає російській частці же.

Цей час минеться – й хтось колись буде перебирати наші кістки. – Твій тато колись за пляшку горілки виробив мені документи, що я в Кельменецькому районі народилася. Хто міг колись подумати, що оте дівчинище, – Колись–то старі люди, дочко, навіть день свої смерті знали. Де то колись таке було, щоби на комашні пити давали?

– каже тоді Шрам господареві (а господар колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем). Так і те все там помальовано, щоб усяке знало, які то колись були лицарі на Вкраїні. Колись–то давно, іще до татарського лихоліття, правив Переяславом якийсь князь.

На покуті сидить старшина Григорій Павлович Копаниця — той, що колись писарем волосним був, а тепер старшиною. Вже ж люди розумніші за пташок, то, певне, колись вигадають так, що й літатимуть. Доведеться й тобі колись побачити. Бито колись і мене замолоду, да я не кволився стільки, як Зінько.

Колись Токовий був лиш молоденьким інженериком, тепер уже заміщав начальника цеху. Тоді я озирнувся на Євгена: чи не доведеться ще раз, як то було колись, викликати пожежників? Чом пустився на легковажну пригоду, наслідок якої – наше цілковите, як у Токового колись із сестричкою моєю Зізі, осмішнення – неважко було передбачити?

Тепер то я вже так не стріляю, як колись, тепер і лука добре не нагну, треба йти на хитрощі. Але колись то я до вас зайду, не відмовлюсь. Вони хоч би й пішли на іншу переправу, то не покинуть думки, щоб колись заскочити нас несподівано і розбити. То, очевидне, був колись склад.

Від автора: колись з іншого, але схожого приводу Олекса поскаржився мені, що ніяк не може – і напевне не зможе – жити так, як від нього вимагають. У нас стінка тонка, колись взагалі одна велика кімната була з кухнею. Але це – блатні і вуркагани і до того ж колись – після війни.

пiмститься, говориш… Вже то одно, що не знати, коли то ще буде… А друге: що нам з того, що колись, може, й пiмститься, коли нам тепер вiд того не лекше терпiти. Ван-Гехт, хоть i з жалем в серцi, пристав на все: нехай i пiвмiльйона, то все ж i се красний маєток, о якiм вiн колись i снити не мiг.

Пан Хоцінський звернув розмову на те, шо колись–то було добре: всім панам, і духовенству, і навіть мужикам, як мужики були панщанні. Яким не втерпів і простісінько промовив: «Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою в цій самій сукні? –  Ото як була я колись на Литві, – –  То було колись.