Результати пошуку слова: Колос

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – INTERMEZZO

Posted on by / 0 Comment

Гладжу рукою соболину шерсть ячменiв, шовк колосистої хвилi. … Твердий безостий колос б’є по руках, а стебло лiзе пiд ноги. … Прибiй колосистого моря йде через мене кудись у безвiсть. … Тихий шепiт пливе перед нами, дихання молодих колоскiв збирається в блакитну пару.

Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави

Posted on by / 0 Comment

Особливо мене аж разила колосальна ерудиція д-ра Назарука. … Війна розворушує досі гальмовану стихію, дарма, що сталися колосальні зміни. … Ми не бачимо жодної потреби зменшувати тих колосальних заслуг, що їх дала ОУН для УПА, але так само не маємо жодних підстав ті заслуги перебільшувати.

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

Не надаючи жодного значення своїй знахідці, Герберт Уже ладен був викинути знайдене зернятко, але Сайрес Сміт узяв його, пильно оглянув, переконався, що воно не пошкоджене.і, дивлячись морякові в очі, спокійно запитав: Чи знаєте ви, Пенкрофе, скільки колосків пшениці виростає з однієї зернини?

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Особливо цінний матеріял про колосальну національно-освідомлюючу працю, що її проводив "Союз Визволення України" між полоненими українцями. … Про славетні ж діла отаманів-батьків Ані вісти, ні слуху; Україна – мов лан, лан пустих колосків В рік тяжкий, неврожайний, в засуху.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Сіромашні люди, вхопивши що могли або й з порожніми руками., рятуючи бодай душу, втікали в ліси й у гори, шукали плодючої землі якомога далі від шляхів, там кидали зерно в землю, щоб виріс якийсь колосок і можна було прогодувати діток, продовжити свій рід, не піддатися понищенню.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Зібравши кволий запечений колос, селяни спробували було стати до плугів, та грунт закам’янів, як бетон, воли спотикалися через три кроки, й ніщо не могло примусити їх зайти в борозну. … Був на світі божому колосок без зернини, чого за ним тужити? … Нехай, як струни бандур, дзвенить пшеничний колос на всій українській землі!

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

І Аллах, гонитель зради, Подав з неба голос: Попалив огнем осади Ще й на нивах колос. … Його се голос: То гримить, то наче віє Вітерець між колос… Він гримів про воюваннє, Віяв про коханнє, Про щасливе пануваннє І розкошуваннє. … І похиливсь колос, і яничари Та спаги навкруги його могили, Мов дикі низовці, забунтували.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Жінку розстріляли, зостався синок-колосок, якого отаман не встиг і побачити, – … Довкола неї серед полину й лободи, незважаючи на пізню осінь, проросли колоски самосійного жита. … Босий відчухрав зі стебел жменю колосків, поклав їх, не розминаючи, до рота й поволі став жувати.

Іван Драч – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

В напоєному сонцем і пахощами степу, де в травах людина поринала з головою, полум’яніли розкішні польові квіти, а з-під ніг розліталися вусебіч хмари коників-стрибунців, раптом з’являвся острівець нужденних колосків-самосівів, загублених бризок хліборобської культури. … З колоска – жменька, а з снопа – мірка».

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Його нива й панська – то одна Романова нива; а на тій ниві росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця і хвилюється на вітрі молодим колосом по розлогому полю… А серце в Романа росте угору від надії, а в кишені немов бряжчать уже грошики любі… "Ні, не моя нива!