Колючий Posted on by / 0 Comment колю́чий – прикметник (який може колотися; дошкульний) відмінок однина множина чол.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Стосовно «колотися», то ви вгадали. … А як колотися почнеш – то смерть! … Хоча сам колотися не припинив.
ЯЧЕЙКІН Юрій – Бiблiйнi пригоди на небi i на землi Posted on by / 0 Comment А коли порiшивтаки свого брата Авеля, то навiть i в думцi не мав колотися.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment сказав Інженер і потер щоку; щетина вже перестала колотися – у всіх повідростали бороди; то один, то інший весь час повторювали, що треба б поголитися, однак ні в кого на це не знаходилося часу.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Але відмінник колотися не поспішає, йому спершу треба в жилетку поплакатися: –
