ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
Олізар роззирнувся, як затравлений звір, і раптом кинувся в свою комірчину, до весла. … Олізар догнав його кількома скоками і, схопивши за коміра, підняв у повітря. … Був сам у тісній дерев’яній комірчині, над головою звисала низька стеля, а в просвіт-бійницю, куди застромлювалося весло, вливалося тремтливе повітря і світло.