Результати пошуку слова: Копи
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
Требують Ничипора Івановича до військкомату в Косопілля, на завтра, то мене голова сільради послав.- Степка вдарила гумовими блискучими чобітками коня під черево, а він, наче й чекав цього: з місця рвонув галопом, тільки з-під копит полетіли грудки землі. … Олег Динька довго копирсався в замку, поки нарешті відімкнув хату.
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
Мій Лютіж, мій Перечим і Сущани, Копичинці, Зозулинці, Тальне, Попасне, Очеретяне, Гречане, Затишне, Бурякове і Хмільне! … Зелений кінь з полив'яної кахлі копитом б'є у скроню самоти… ЯК ТАМ НА ВЕЖІ ТОМУ ЗБРОЯРЕВІ? … Кінь такий зелений, груддя з-під копит. … Зелений кінь з надтріснутої кахлі копитом вдарив, заіржав і зник.
Микола Олійник – Леся
Сухими бризками розлітається з-під копит, монотон-но підспівує, наганяючи дрімоту, зустрічний вітер, а попереду, за невисоким пагорбом, уже видніють сторожові вежі та церкви Дубна… … Не раз над цим думала, шкодувала, що не взяла з собою копилки. … З-під її лапатих копит раз у раз пахкала клубками курява.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв
Рябi конi рвуть з копита, в хмарi куряви смiються молодi обличчя, кивають до неї. … Але не встигла ранiшня тиша ковтнути ще тупiт кiнських копит, як знадвору влiтає в хату приглушений гомiн i тiльки високий жiночий голос рiже його, як поломiнь дим. … Люди зразу припали до панського поля, як до води у спеку, понагортали копи, стiжки.
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
А враз біжи!» Ледве крикнув Лис Микита – Гей, як рушили з копита Барани у той сам час! … Бо як збрешеш, то, їй-богу, Не за шию, а за ногу Будеш висів на гілли!» ПІСНЯ ШОСТА Слухайте ж, як Лис Микита Цупко, наче кінь з копита, На брехню пустився й лесть! … Ну, та я не в тім'я битви До копита підходити!