Результати пошуку слова: Копи

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Вилізу на копицу та й си подивлю в гори на полонинку, а ти мені затрембітай… Може, почую. … Летить од Чорногори, як розгнузданий кінь, б’є копитами трави і розмечує гривою згуки флояри. … Били копитами коні по каменистих плаях, і постоли шуршали у пітьмі ночі, як з леговищ людських, загублених в горах, поспішали сусіди на пізні вогні.

ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor

Posted on by / 0 Comment

Яка втiха була для Германа сидiти ззаду на возi на скриньцi: спереду i ззаду копицi онуч i всiлякого “фурфантя”, а понад тими сiрими купами ледве виглядає мала головка жидика в дрантавiй шапчинi, зi здоровими рум’янцями на лицях, рум’яна, весела.

Ремарк Еріх-Марія – Три товариші

Posted on by / 0 Comment

А перлової нитки нам і не треба, адже всі перлини на один копил. … – Я знаю кожен кінський копит. … Шофер саме відкрив капот і копирсався в моторі. … Біля тротуару якась стара жінка копирсалася в покидьках. … Лікар взяв інструменти й почав копирсатися пінцетом у ранах.

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Від устя Синюхи запорожці вважали межею своїх вольностей річку Буг аж до лиману та лиманом стільки, доки “кінь копитами дна дістає…” … Стукни в браму копитами Та й забрязкай поводами, Ой, вийде брат — понуриться; Вийде мати — зажуриться; Вийде мила — порадіє, Стане, гляне та й зомліє!..

ГОМЕР – Іліада

Posted on by / 0 Comment

Обагрилися чорною кров’ю 535] Вісь унизу колісниці і поручні гожі круг неї, 536] Бризки криваві з-під кінських копит і коліс-бо невпинно 537] Вгору летіли. … Обагрились людською 500] Кров’ю і вісь унизу, і поручні круг колісниці; 501] Бризки невпинно до них і від кінських копит долітали, 502] І від обіддя коліс.

ЛЕМ Станіслав – Фіаско

Posted on by / 0 Comment

Тепер він боявся лиш одного: легше знайти голку в копиці сіна, ніж бодай одного з тих, що пропали. … Анґус примусив його ледь здригнутися, й уже застиглі маси снігу з кінцівок і наколінників почали спадати вниз величезними шматками, а впавши, перетворювалися на копиці тендітних скалок.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда

Posted on by / 0 Comment

Соснові копистки стругали І до боків поначепляли На валяних верьовочках; Із лик плетені козубеньки, З якими ходють по опеньки, Були, мов суми, на плечах. … Но в лагері найшли різниці, Лежали битих м’яс копиці, Печінок, легкого, кишок. … 120 Пошлю Енея до Плутона, Або і сам в ад копирсну; Уже мні жизнь і так солона!