Корівка Posted on by / 0 Comment корі́вка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний корі́вка корівки́ родовий корі́вки коріво́к давальний корі́вці корівка́м знахідний корі́вку корівки́, коріво́к орудний корі́вкою корівка́ми місцевий на/у корі́вці на/у корівка́х кличний корі́вко корівки́ *
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Не подоїти – зіпсується корівка. … – Корівка пропаде. … Потуримо Улагая в море, й корівка повернеться.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Корівка їдна на хазяйстві, та й ту, видно, за податки потягнуть.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Корівка не людина, ой, вона не скаже, що хоче, ой, їсти… А ви ж свідомі колгоспники, самі вже й молочка попили, а скотина не годована.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment "Наша славна дійна корівка", як завжди називав його Готфрід.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку Posted on by / 0 Comment А влітку корівкам і теляткам справжній санаторій.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment …десь у далекому куточку, десь немовби у забутому, зарослому ромашками й дикими крапчастими тюльпанами, поміж лататтям і соковитим стеблом чорної м'яти, немов «божа корівка» або й тільки краплина роси, жила пам'ять про Наталену, про молодесеньке дівча з першого курсу української філології, про існування якого, про її перебування…
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО Posted on by / 0 Comment Були там і чашечки для малюків, розмальовані м'ячиками, корівками і жовтими сонечками.
