Результати пошуку слова: Коси
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський
Де коси, де – стальки, де вистрижений і скуйовджений вержет? … Коси заплетено найдрібнішими пасмами, повито вінком і укладено на маківці, а по чолу покладено, одна на одній, різнокольорові стрічки, а поверх їх – золотий газ сутий… Одне слово, краса – та й годі! … то, викликавши, схоплять її за коси й тут же – ну ну ну ну!
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон
На мене ж кинулися якісь аж удвох і тягли мене за коси, бо я пручалась і голосом голосила; уже мали вони з дороги до темного лісу завернути, як десь узялися нам навстріч чотири верхівні; побачивши їх, напасники мої зараз покинули мене і вдарили навтікача. … Ану ж гляну сама, чи не одрізані в мене коси?
Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір
Хiба давно на цiй Херсонщинi голод косив людей, наче траву? … Широка полотняна спiдничка дзвоником кружляє навколо її босих нiг, а коси вигойдуються, куди їм хочеться. … – А в тебе коси пiдросли. … От у нашої тiтки Василини коси! … Вже й розпогодилось, умите сонце перекинуло свої золотi коси на поля, i вони курилися пахучою парою.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого
Тодi вiн саме косив сiно в плавнях. … В обiд вiн мав точити коси з своїм напарником дядьком Архипом Нескоромним. … Сонце було велике, воно вкривало не лише все Андрiєве лице, але й усю рiку, i бiлi коси на її берегах, i червонi шелюги. … Але хiба ж напишеш у такому важливому, як бiографiя, документi про те, що косив якесь там сiно!
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв
– гримала Маланка на Гафiйку i змушувала її мало не щодня мiняти сорочку, сама чесала її голову i вплiтала в коси новi кiсники. … Холоднi осiннi тумани клубочаться угорi i спускають на землю мокрi коси. … Пан кличе косити, добре, карбованця в день. … Не хочеш – коси собi сам. … Смiх косив наче та клав людей в покоси.