Результати пошуку слова: Кота
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма
Демко Сіроштан просвітку мені не дає: позавчора хваливсь, що мого кота вб’є, як його не берегтиму, а він таки вб’є. … – сказала Явдоха, зачиняючи за ним двері у хату, та й одізвалась до кота: – … Зараз кинулась до свого кота і розказує, мов чоловікові: «Котусю, киценьку! … Явдоха моргнула на кота та й каже: –
ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита
Приклика Кота Мурлику І до нього мовить так: «Ти, мій вірний Кіт Мурлика, Хоч постава не велика, Та розумний ти за трьох. … Ні боротись, ні втікать!» Ті слова Кота Мурлику Кинули у дрож велику. … А в Кота тверда натура: Лиш відсапав та й до шнура, Взявся гризти і кусать. … З листом шле Кота Мурлику До Бурмила: «Так і так.
Шарль Перро – Казки
КІТ У ЧОБОТЯХ Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам тільки млин, осла і кота. … А мені, бідолашному, коли я з’їм кота і зроблю рукавички з його шкури, лишиться тільки померти голодною смертю. … Кота ввели до королівських покоїв. … Король з задоволенням узяв куріпок і звелів почастувати кота парою мишей.
АДАМС Петер – Ангели по десять шилінгів
– Вона погладила кота по спині. … Коли Чед повернувся, стара пані налила йому і собі чаю і потім мало не сіла на кота, який нишком вмостився на її стільці. … – спитав Чед у місіс Порджес, яка все ще дивилася на мертвого кота невидющими очима. … Вона підвелася, торкнулася пальцями кота і подивилася у сад, осяяний весняним сонцем.